LingvaLexa

⚖️Злочини, пов'язані з висловлюваннями, в епоху цифрових технологій та штучного інтелекту – одна з найменш досліджених, але водночас одна з найважливіших сфер міжнародного кримінального права. Формування належних правових підходів у цій сфері є не лише академічним питанням. Від цього безпосередньо залежить, як розслідуються, кваліфікуються та розглядаються справи щодо міжнародних злочинів.

Саме тому для нас було великою честю долучитися до презентації книги📗«Speech Crimes in the Digital Era: The Peace and Justice Initiative Guidelines» під авторством д-ра Меттью Джіллетта (Matthew Gillett) та його співавторів – однієї з найважливіших сучасних праць у цій сфері. Захід, що відбувся в Leiden University College у Гаазі, об'єднав провідних міжнародних практиків і дослідників. Було надзвичайно цінно почути, як Меттью та його співавтори представили концепцію й основні підходи, закладені в основу цього видання.

🔽Не випереджаючи офіційну публікацію книги, можемо сказати лише одне: питання, які розглядаються в цих Рекомендаціях, – контекстуальне тлумачення висловлювань, збереження цифрових доказів, роль дезінформації у вчиненні міжнародних злочинів та притягненні винних до кримінальної відповідальності, корпоративна відповідальність та багато інших – це саме ті виклики, з якими ми щодня працюємо у своїй практиці. Ми з нетерпінням чекаємо на вихід повної версії книги та плануємо поділитися нею з нашими партнерами з правоохоронних органів, адже переконані, що вона стане важливим інструментом для посилення механізмів притягнення винних до відповідальності.

Окремою честю для нас стала можливість 3 липня представити дослідницьку та практичну роботу та дослідження LingvaLexa щодо злочинів, пов'язаних із висловлюваннями, у контексті війни Росії проти України під час закритого експертного семінару в Гаазі. Це була надзвичайно цінна нагода обмінятися досвідом з провідними міжнародними фахівцями, отримати професійний зворотний зв'язок та обговорити перспективи майбутньої співпраці.

🤝Щиро дякуємо Меттью Джіллетту за запрошення, відкритість до співпраці та лідерство у розвитку цього надзвичайно важливого напряму міжнародного кримінального права. Для нас велика честь бути частиною цієї професійної дискусії та разом працювати над розвитком міжнародних механізмів притягнення до відповідальності за злочини, вчинені із використанням пропаганди, дезінформації та інших форм злочинних висловлювань.

#воєннізлочини #міжнароднеправо #кримінальнаюстиція #цифровідокази #дезінформація #штучнийінтелект #пропаганда #відповідальність #Україна #Гаага

«Спалахи масових звірств – чи не найтемніші сторінки в історії людства – демонструють, що дегуманізація жертв у свідомості виконавців злочинів, яка дозволяє подолати інстинктивні та етичні застереження щодо вбивства, є невід'ємною складовою такого організованого насильства. Своєю чергою, #дегуманізація здійснюється через мовлення – усне, письмове або візуальне. І дедалі більше утверджується розуміння того, що міжнародне право, за умови його належного формулювання та застосування, може стати ефективним запобіжником проти такого мовлення і, відповідно, насильства, якому воно сприяє».
– Грегорі Гордон, професор права, колишній юрисконсульт Офісу Прокурора МКТР, колишній прокурор Офісу спеціальних розслідувань Кримінального підрозділу Міністерства юстиції США.

👌Як наголошує професор Гордон, масові звірства не починаються з насильства. Їм передують #наративи, які систематично позбавляють людей людської гідності, нормалізують #дискримінацію та створюють умови, за яких вчинення #міжнароднихзлочинів стає можливим.

Саме це розуміння лежить в основі роботи LingvaLexa. Наші дослідження спрямовані не лише на документування #пропаганди та #інформаційнихоперацій, а й на вивчення того, як дегуманізуючі наративи функціонують у ширших системах переслідування, агресії та #міжнароднихзлочинів. Розуміння цих механізмів є необхідною передумовою для перетворення зібраних доказів на реальні механізми притягнення до #відповідальності.

Упродовж десятиліть професор Гордон залишається одним із провідних світових експертів у сфері підбурювання до міжнародних злочинів, дослідження висловлювань, пов’язаних із масовими звірствами та ролі #пропаганди у сприянні масовому насильству. Його наукові напрацювання та практичний досвід суттєво вплинули на сучасні підходи до розуміння того, яким чином міжнародне право може реагувати на мовлення, що сприяє вчиненню міжнародних злочинів.

🤝Для LingvaLexa велика честь співпрацювати з Грегорі Гордоном як із радником організації та членом Наглядової ради. Його експертиза, інтелектуальне лідерство та відданість принципу невідворотності відповідальності постійно посилюють нашу дослідницьку роботу та допомагають поєднувати академічні напрацювання з практичними механізмами #правосуддя.

Ми щиро вдячні Грегорі за цю виняткову співпрацю та його незмінну підтримку місії LingvaLexa. Разом ми працюємо над тим, щоб пропаганда, дегуманізація та інші форми мовлення, які сприяють вчиненню міжнародних злочинів, розглядалися не лише як фонові умови таких злочинів, а як явища, що можуть бути предметом розслідування, належного документування та правової оцінки в межах верховенства права 👨‍⚖️

🔽 За кожною цифрою у звіті – конкретні справи, люди та результати. Підбиваємо підсумки 2025 року для LingvaLexa.
Протягом року ми продовжували підтримувати правоохоронні органи у розслідуванні #міжнароднихзлочинів, пов'язаних із російською агресією, надаючи -підтримку та експертну допомогу Офісу Генерального прокурора, Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також Миколаївській і Донецькій обласним прокуратурам. Одним із результатів цієї роботи стало сприяння притягненню до відповідальності за факти #мілітаризації та #індоктринації українських дітей на тимчасово окупованих територіях, що завершилося обвинувальним вироком щодо керівника «Кримпатріотцентру».

🇺🇦Окремим напрямом нашої діяльності залишалося посилення спроможності українських правоохоронців. Ми провели серію тренінгів для прокурорів з OSINT-розслідувань зникнень дітей та документування злочину #геноциду, а також долучилися до професійних дискусій на національних і міжнародних майданчиках, серед яких Харківський міжнародний юридичний форум, конференція «Міжнародне гуманітарне право у вимірі викликів сучасності», І Всеукраїнський круглий стіл стосовно проблем розслідування злочинів, пов’язаних з воєнною агресією рф проти України, та форум «Resilient Europe».

💪🏻2025 рік також став важливим для розвитку міжнародної співпраці. Наприкінці року LingvaLexa приєдналася до Коаліції за Міжнародний кримінальний суд та провела сайд-івент під час 24-ї Асамблеї держав-учасниць Римського статуту спільно з Офіс Генерального прокурора.

Водночас ми продовжували досліджувати нові виклики у сфері пропаганди та інформаційних операцій, адже інформаційна зброя не завжди має очевидний вигляд. Одним із наших досліджень став аналіз того, як Кремль використовує відеоігри для просування мілітаристських наративів і #пропаганди війни – «Нова зброя впливу: як Кремль використовує відеоігри для пропаганди війни».

Ми вдячні всім партнерам, експертам, колегам і друзям організації, які були поруч із нами протягом цього року та допомагали втілювати наші проєкти.

Повний звіт про діяльність LingvaLexa за 2025 рік за посиланням у коментарях.📲

#міжнароднеправо #воєннізлочини #пропаганда

Працюючи над розслідуваннями злочинів, пов'язаних з #пропагандою, ми у LingvaLexa щоразу стикаємося з одним і тим самим питанням: як інформаційні кампанії можуть настільки сильно впливати на сприйняття людей? 🤔

Ми бачимо, як для маніпуляцій використовуються реальні проблеми, суспільні конфлікти, емоції та страхи. Ми досліджуємо шляхи, за допомогою яких #пропаганда поширюється інформаційним простором, і щоразу переконуємося, що критичне мислення сьогодні є не просто корисною навичкою, а необхідністю.

Водночас ми дедалі частіше замислювалися над тим, чи достатньо для цього традиційних лекцій, презентацій та тренінгів. Розповісти про те, як працює пропаганда та дати людині можливість самостійно пройти через цей процес і побачити його зсередини – абсолютно різні речі.

Саме тому Anna Vyshniakova, голова LingvaLexa, разом із головною редакторкою фактчекінгових проєктів «По той бік путінської брехні» та НотаЄнота, медіатренеркою й медіаексперткою Альоною Романюк розробили симуляційну гру про інформаційні атаки, маніпуляції та механізми поширення дезінформації.🗺️

Минулого тижня відбулося її перше тестування. У цій грі ми спробували відтворити ті механізми, які щодня виявляємо у власних розслідуваннях та дослідженнях: як створюються інформаційні кампанії, як обираються вразливі теми, як експлуатуються суспільні проблеми та як окремі повідомлення поступово перетворюються на масштабні інформаційні хвилі.

Під час гри учасники працювали в групах за визначеними ролями та з чітко поставленими цілями. Це дозволило на практиці побачити, як росія використовує реальні проблеми та суспільні дискусії в Україні для проведення #інформаційнихатак і створення хаосу в інформаційному просторі.
Не менш важливим стало усвідомлення того, як самі люди через коментарі, поширення дописів та суперечки в соціальних мережах можуть мимоволі підсилювати інформаційні кампанії. Окрему увагу під час гри ми приділили ролі штучного інтелекту – зокрема тому, як АІ-інструменти використовуються для масштабування #дезінформації та автоматизації інформаційних атак.

Особливо цінним для нас став різноманітний склад учасників: експерти у сферах комунікацій, протидії дезінформації, соціологічних, математичних і політичних наук, політики та представники громадського сектору. Дякуємо всім учасникам за відкритість, критичне мислення та готовність експериментувати разом із нами – і окремо всім, хто подав заявки: охочих було дуже багато, що стало для нас справжнім знаком продовжувати роботу.

Після завершення гри дискусія тривала ще довго – ця тема не залишила байдужих. Ми вже думаємо над наступними ітераціями та новими форматами, бо говорити про пропаганду недостатньо – важливо допомагати людям бачити, як вона працює на практиці. 💪🏻

LingvaLexa рада оголосити про створення Наглядової ради, що стало важливим кроком у розвитку організації.

🔽До складу ради увійшли провідні міжнародні фахівці у сферах #міжнародногоправа, #інформаційноїбезпеки та #протидіїдезінформації:

Грегорі С. Гордон – Професор права, колишній юрисконсульт Офісу Прокурора Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді, колишній прокурор Офісу спеціальних розслідувань Кримінального підрозділу Міністерства юстиції США. Автор книг “Atrocity Speech Law: Foundation, Fragmentation, Fruition“ (2017), “Nuremberg's Citizen Prosecutor: Benjamin Ferencz and the Birth of International Justice” (2025) та співавтор “Заклики до геноциду: притягнення пропагандистів до відповідальності” (2024), лауреат премії "World of Upstanders Award" (2025) організації World Without Genocide.

Peter Pomerantsev – британський журналіст, письменник, старший науковий співробітник Університету Джона Гопкінса та дослідник пропаганди й інформаційних війн. Автор книг “Нічого правдивого й усе можливо. Сходження до сучасної Росії” (2014), “Це не пропаганда: Подорож на війну проти реальності” (2019) та “Як виграти інформаційну війну: пропагандист, який перехитрив Гітлера” (2024). Лауреат Royal Society of Literature Ondaatje Prize (2015), Gordon Burn Prize (2020), European Press Prize (2022) та Ryszard Kapuściński Award (2026). Член Королівського товариства літератури (2021).

Anna Yudkivska – партнер в Equity Law Firm, Віце-голова Робочої групи ООН з довільних затримань, суддя Європейського суду з прав людини у 2010–2022 роках. Доцент європейського та міжнародного права в Академії адвокатури України, Віце-президент Європейського товариства міжнародного права, викладала та проводила дослідження в університетах США, Франції, Німеччини, Японії, Нідерландів, Ізраїлю та України.

Наглядова рада об'єднує експертизу, яка безпосередньо підсилює місію LingvaLexa у сфері протидії та розслідування злочинів, повʼязаних із #пропагандою.

Для нас особливо цінно, що члени Наглядової ради є не лише визнаними фахівцями у своїх галузях, а й давніми друзями та партнерами LingvaLexa, які на різних етапах підтримували розвиток організації, ділилися своїм досвідом і надавали поради.

💪Ми вдячні кожному члену Ради за готовність долучитися до нашої роботи.

📢 Російська пропаганда давно перестала бути лише інформаційним супроводом війни. Вона є окремим елементом механізму #агресії, який формує суспільну готовність до насильства, виправдовує #воєннізлочини та забезпечує постійне відтворення підтримки війни всередині російського суспільства.

📊 Як зазначає Олександр Строкань, партнер та керівник практики вирішення спорів АО Mitrax, дослідження LingvaLexa демонструє, що пропагандистські наративи мають не абстрактний ідеологічний вплив, а цілком практичні наслідки — вони впливають на готовність людей брати участь у бойових діях, підтримувати окупацію та сприймати агресію як норму.

⚠️ Особливо небезпечним є те, що така система працює багаторівнево. Мова йде не лише про публічних пропагандистів чи медійних осіб, які транслюють відповідні меседжі. За цими процесами стоїть значно ширша інфраструктура: особи, які формують інформаційні кампанії, координують поширення наративів, створюють умови для їх системного просування та інтегрують пропаганду у державну політику Росії.

⚖️ У контексті міжнародного права це питання не може розглядатися виключно як проблема свободи слова чи політичної риторики. Коли інформаційний вплив стає інструментом підтримки агресивної війни, він має отримувати належну правову оцінку як частина ширшого механізму сприяння агресії та вчиненню міжнародних злочинів.

🛡️ Для України це питання має не лише юридичний, але й безпековий вимір. Поки пропагандистська машина Росії продовжує функціонувати безкарно, вона й надалі залишатиметься джерелом мобілізації, радикалізації та виправдання насильства — як на фронті, так і за його межами.

🇺🇦⚖️

За кожним технологічним рішенням стоїть не лише ідея, а й люди, які здатні перетворити її на інструмент, який працює на практиці.

Методологію аналізу пропаганди для правових цілей команда LingvaLexa розробляла роками – у співпраці з правоохоронними органами, спираючись на судову лінгвістику та дослідження патернів пропаганди й мови ненависті. В її основі проста, але принципова ідея: результат аналізу має бути не описовим записом, а структурованим висновком із чіткою прив'язкою до правових норм.

Проте навіть найкраща методологія залишається лише методологією, якщо її неможливо масштабувати. Саме тут до роботи долучилася команда Law & Tech Lab Факультет права УКУ / UCU Faculty of Law

Разом ми перетворили цей підхід на VerbaLexa – технічне рішення, яке здатне за лічені години опрацьовувати великі масиви відеоконтенту та формувати структуровані звіти для подальшої роботи слідчих і прокурорів. Зовнішній експерт залишається в центрі процесу, але тепер може працювати не з сотнями годин сирого матеріалу, а з уже проаналізованими даними.

Для нас важливо підкреслити: AI не замінює експерта і не ухвалює рішень замість нього. Завдання VerbaLexa полягає у системному опрацюванні великих обсягів інформації за визначеними критеріями. Інтерпретація, контекст і правова оцінка залишаються за фахівцем, особливо коли йдеться про матеріали, що можуть стати частиною судового процесу.

Меморандум між факультетом права Український католицький університет UCuniversity та LingvaLexa ми підписали лише цієї весни, але вже бачимо, наскільки цінним може бути таке партнерство. Спільне бачення, взаємодоповнювальні компетенції та однакове розуміння відповідальності за результат дозволяють рухатися значно швидше.

Щиро дякуємо команді Law & Tech Lab та особисто Andrii Udovychenko за технічне лідерство, експертизу та справжню залученість у розвиток VerbaLex 🤝

VerbaLex поки що наразі у процесі розробки і попереду ще багато роботи. Однак саме такі партнерства дають впевненість, що ми рухаємося у правильному напрямку.

Головна редакторка фактчекінгових проєктів «По той бік путінської брехні» та НотаЄнота, медіатренерка й медіаекспертка Альона Романюк та голова LingvaLexa Anna Vyshniakova запрошують вас випити кави разом ☕

А насправді — затестити нашу спільну розробку: гру-симуляцію про інформаційний хаос, інформаційні атаки та те, що зазвичай називають ІПСО.

📅 Четвер, 11 червня, 17:00
👥 Готові запросити 24 людини — посилання на реєстрацію у коментарях.
📍 Локацію поки ще визначаємо. Якщо можете прихистити нас на 2–3 години, будемо дуже вдячні!

Одразу попереджаємо: це не лекція, де потрібно сидіти й слухати, і не тренінг із відпрацювання навичок. Це пілотна версія гри-симуляції, після якої інформаційний простір може виглядати трохи інакше, ніж до неї.

Одне можемо гарантувати вже зараз: буде кава, смаколики та кілька приводів засумніватися в тому, як працює інформація навколо нас ☕🍪

📌 Пропаганда – це тихий постріл, який запускає механізм агресивної війни. Вона рідко вбиває безпосередньо, однак саме вона створює середовище, у якому насильство починає сприйматися як допустиме, героїзується агресія та формується готовність суспільства підтримувати воєнні злочини.

📖 Федір Колосов, юрист та помічник адвоката практики вирішення спорів АО Mitrax, зазначає, що дослідження LingvaLexa вкотре демонструє: російська пропаганда – це не лише інформаційний супровід війни, а один із її інструментів.

⚖️ Санкції стали одним із ключових механізмів швидкого реагування на діяльність осіб, які поширюють мову ненависті, виправдовують агресію або беруть участь у створенні пропагандистського контенту. На відміну від кримінального процесу, санкційні механізми дозволяють реагувати оперативно та превентивно, навіть тоді, коли повна доказова база для притягнення до кримінальної відповідальності ще не сформована.

🇺🇦 Україна фактично стала одним із основних двигунів формування міжнародної санкційної політики щодо російських пропагандистів. Водночас українські санкції часто є лише першим етапом значно ширшого процесу — підґрунтям для подальших рішень Європейського Союзу, окремих держав та міжнародних партнерів. Саме тому надзвичайно важливою є постійна комунікація з іноземними юрисдикціями та системне нагадування про те, що пропаганда війни є не питанням свободи творчості чи політичної позиції, а питанням безпеки та співучасті в агресії.

🎭 Особливо показовими є випадки, коли російські артисти, медійні діячі чи публічні особи намагаються представляти свою діяльність як «культуру поза політикою», одночасно підтримуючи агресію, виступаючи на окупованих територіях або беручи участь у державних пропагандистських заходах. У таких справах санкції стають не лише інструментом обмеження впливу, але й способом правової та моральної кваліфікації їхніх дій.

🌍 Водночас ефективність санкцій безпосередньо залежить від міжнародної синергії. Сьогодні пропаганда поширюється через глобальні цифрові платформи, а отже боротьба з нею потребує координації між державами, міжнародними організаціями та технологічними компаніями. Саме тому посилення санкційного тиску на осіб, які просувають війну та мову ненависті, має стати одним із системних напрямів міжнародної протидії російській агресії.

Anna Vyshniakova, голова LingvaLexa, виступила на Resilience Conference Copenhagen 2026 у панельній дискусії про те, як громадянське суспільство та комерційні актори змінюють когнітивний вимір сучасної війни. У дискусії також взяли участь Peter Pomerantsev (Johns Hopkins University) та Рашид Білалов (OpenMinds), а модерувала панель Валентина Шаповалова (Defense Innovation Highway) – дякуємо їй за запрошення долучитися до цієї розмови!

Когнітивний вимір завжди був вирішальним – через наративи, сприйняття та довіру формуються суспільна стійкість і здатність реагувати на загрози. Сьогодні цифрові технології, і, особливо ШІ, прискорюють і розширюють цей вимір до безпрецедентного масштабу.

Україна вже живе в цій реальності. Недержавні ініціативи працюють під постійним тиском адаптивних кампаній впливу, і цей тиск лише посилюватиметься з розвитком ШІ-дезінформації та міжплатформного інформаційного насичення.

Одне з ключових питань дискусії – як перейти від реактивних відповідей до системної роботи в когнітивному просторі.
Саме над цим LingvaLexa працює щодня: правові механізми, аналітичні інструменти та міжнародна співпраця, які допомагають робити пропаганду підзвітною та виявляти когнітивні загрози до того, як їхні наслідки стають незворотними.

Дякуємо Resilience Media за платформу для цієї важливої розмови. Когнітивний вимір війни має посісти постійне місце у безпековому порядку денному Європи.