Sasha Rastegaev

ВИХОВАТИ ЧЕМПІОНА, МАЄ СТАТИ ФІНАНСОВО ВИГІДНО ДЛЯ ТРЕНЕРА!

Нажаль, зараз в Україні, професія спортивного вихователя втрачає свою популярність.

Вони виховують спортивну еліту нації. Спортивний тренер - фундамент не лише для розвитку спорту, а й для розвитку спортивного потенціалу кожного українця. Тоді чому, така важлива професія тренера втрачає свою цінність?

Тренер або вихователь - це не престижно.
Це реалії сьогодення. Чому? Молоді фахівці йдуть в пошуках високооплачуваної престижної роботи або працюють не за фахом. Більшість працюючих тренерів - це тренери похилого віку. Тренерський склад старіє. У всіх розвинених європейських країнах на спорт виділяються величезні кошти, в Україні ж фінансування спорту проходить за залишковим принципом. Це призводить до проблем із забезпеченням кадрів у закладах фізичної культури.
ДЮСШ залишаються без кваліфікованих, фінансово мотивованих спеціалістів. Як спортсмен, не можу не сказати, що інтерес до спорту у дітей і молоді, та розвитку у цьому напрямку, на 50% залежить саме від тренера.

Талановиті спортсмени та тренери переїжджають за кордон.
Ще один з небезпечних факторів. Спортивні фахівці високого рівня кваліфікації виїжджають за кордон зі своїми вихованцями, у пошуках кращих умов для життя та представляють інші країни на міжнародній арені спорту. Окрім того, низька фінансова мотивація підштовхує спортсменів брати участь у комерційних турнірах, що також впливає на загальну підготовку до інших турнірів.

Слід зазначити, що спортивні тренери проводять дуже важливу соціальну роботу та є учасниками виховного процесу. Під час проведення тренувальних зборів, змагань, чемпіонатів, тренер несе відповідальність за життя та здоров'я свого вихованця, а також, за його психологічний та емоційний стан. При такій відповідальності та низькій оплаті праці, професія тренера стає просто не цікавою.

У підсумку, низькі зарплати вчителям та тренерам - це:
неконкурентоспроможна система освіти;
низький статус професії тренера, вихователя;
втрата цінних перспективних кадрів у галузі спорту;
занепад спорту у майбутньому.
ДЮСШ - це не тільки фундамент для спорту, а й запорука здорової та сильної нації. А фінансова мотивація вихователів - найкращий спосіб розвитку спортивного потенціалу України.
На даний час в Україні фінансування та утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл залежить від органів місцевого самоврядування. Тому я вважаю, що місцева влада, в рамках бюджетної децентралізації, повинна більше уваги приділяти розвитку галузі спорту та її фінансуванню. Знаю, що вже є гарні приклади матеріального заохочення тренерів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, зокрема, в Києві, Черкасах, Коломиї, Сумах та Вінниці. Сподіваюсь, що інші регіони також візьмуть з них приклад, а я в свою чергу, буду їх в цьому заохочувати!